Реєстрація/вхід

Мобільник і діти

Часто діти сприймають телефон не як засіб зв’язку, а як дорогу іграшку або елемент престижу. Мобільний телефон сьогодні мають практично всі, незалежно від віку і соціального статусу. Тому й першокласник, що весело щебече по мобільнику – давно вже не дивина. Батьки часто намагаються купити дитині телефон, щоб завжди бути з нею на зв’язку і почуватися спокійніше.

Мобільний телефон – річ, без сумніву, корисна. Але ставлення до нього дорослих і дітей часто кардинально відрізняється. Якщо ми сприймаємо стільниковий як засіб зв’язку, то наші діти застосовують для цього високотехнологічного апарата зовсім не ті способи використання, про які думаємо ми. Для дітей мобільник – це іграшка, у якій є набір ігор: тетріс, змійка, боулінг, гонки тощо. А якщо в телефоні є вбудована камера, то взагалі чудово. Як би там не було, перед тим як купити дитині мобільний телефон, необхідно зважити всі плюси та мінуси.

Плюси:

-         Мобільник купують не для дитини, а для батьків, які хочуть мати можливість контролювати свого нащадка. І це правильно. Батькам набагато спокійніше, коли вони знають, що в будь-який момент можуть зв’язатися з дитиною.

-         Навіть у найпростішого телефону є корисна функція нагадування. Якщо дитина незібрана або просто мала і функції самоконтролю у неї ще не розвинуті, мобільник може нагадувати їй про невідкладні справи.

-         Ще один плюс – зниження небезпеки для дитини. Якщо батьки навчили в критичних або екстрених ситуаціях користуватися необхідними номерами, ризик життя дитини значно знижується. До того ж мобільник – можливість познайомитися з іншими. Хтось вигулює разом собак, а для когось мотивом для знайомства і спілкування може стати модель телефону.

Мінуси:

- З одного боку мобільні телефон знижує ризик життя, з іншого – підвищує. Телефон можуть вкрасти, тим паче, що діти люблять хвалитися. У даному випадку мобільник – засіб провокації. І чим така провокація може закінчитися, нікому невідомо.

- У школі мобільник є своєрідним показником соціального статусу. Отже вашу дитину можуть сприймати не за особисті досягнення у навчанні, спорті, а виключено за те, наскільки ви платоспроможні. В такій ситуації може виникнути нездорове змагання між дітьми і поява суперечностей у сім’ї. До того ж мобільний телефон – додаткова стаття витрат у домашньому бюджеті, особливо якщо дитина не може контролювати свої розмови.

- Телефон може бути смертельно небезпечним під час грози. Тому під час грози він повинен бути обов’язково відключеним.

- Є ймовірність того, що телефон може вибухнути не сам звичайно, а його акумулятор.

Як дитині не потрапити у біду?

-         Не рекомендується носити телефон на шнурку на шиї – такі трубки легко зрізують, особливо в транспорті.

-         Не користуватися телефоном без потреби в багатолюдних місцях.

-         Не хвалитися телефоном перед знайомими і незнайомими людьми.

-         У школі, переодягаючись, наприклад, на фізкультуру, залишати телефон у вчителя або вихователя.

Заходи безпечного поводження з мобільними телефонами.

  1. Носити телефон у спеціальних чохлах, аби уникнути контакту з тілом.
  2. Не класти його до кишені, особливо нагрудної.
  3. Неприпустимо носити телефон на шийному шнурочку, коли він звисає у ділянці сонячного сплетіння.
  4. Не можна залишати заряджатися на легкозаймистих предметах і не ставити телефон на зарядку уночі, адже більшість апаратів вибухає саме під час зарядження.
  5. Не купувати батареї невідомих виробників.

Комп’ютер: за і проти

У наш час стрімко розвивається техніка, з’являються нові інформаційні технології. Здавалося б, не так уже й давно персональні комп’ютери були дивиною, а зараз вони є майже в кожному офісі, магазині. Все більше комп’ютерів з’являється вдома, мобільні телефони за своїми можливостями наближаються до комп’ютерів, у яких є все – від органайзера до ігор. Звичайно, комп’ютери значно полегшують наше життя – у цьому їхній безперечний «плюс». Про переваги комп’ютерів знають навіть малюки. Разом із комп’ютеризацією з’явилися також негативні наслідки цього процесу, який впливає на соціально-психологічне здоров’я дітей, особливо молодших школярів. Найпоширенішими із них є явища комп’ютерної залежності. Термін «комп’ютерна залежність» з’явився 1990 році. Психологи класифікують цю шкідливу звичку як різновид емоційної «наркоманії», спричиненої технічними засобами. Головний зміст комп’ютерної залежності в тому, що комп’ютер починає керувати людиною. Із часом для залежного школяра стає важливим не результат гри, а процес, у якому втрачається контроль над часом. Перші ознаки комп’ютерної залежності дитини:

- пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру вдома або відвідування комп’ютерного клубу;

- просиджування біля комп’ютера у вечірній час;

- приймання їжі під час комп’ютерної гри;

- асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;

- відсутність інших захоплень, крім комп’ютерних ігор;

- віддавання переваги комп’ютерних іграм, а не спілкуванню;

- загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками та однолітками, інших захоплень;

- дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;

- конфлікти з батьками у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.

Молодший шкільний вік – це період формування цінностей, розширення соціальних контактів, а залежна дитина обмежує своє коло спілкування комп’ютером. У результаті цього в таких дітей спостерігається відсутність життєвого досвіду, інфантилізм у розв’язанні життєвих питань, соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, соматичні порушення (зниження гостроти зору, підвищена втомлюваність, порушення постави тощо), звуження кола інтересів, прагнення створити особистий світ, втеча від реальності. Замість подолання труднощів дитина поринає в комп’ютерну гру. Там, у грі, їй добре: вона сильна, смілива, озброєна, успішна... Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками і значущими людьми. Отже, комп’ютер спочатку компенсує спілкування з батьками, а потім вони стають «незначущими» в житті дитини. Що може вберегти дитину від появи в неї комп’ютерної залежності? Відповіддю на це запитання є можливість отримувати в реальному житті те, що їй може дати віртуальний світ:

-         яскраве, насичене, цікаве життя;

-         можливість відчувати азарт і ризик;

-         можливість виражати агресію прийнятним способом;

-         можливість грати і реалізувати свою цікавість;

-         можливість повноцінно спілкуватися з батьками й однолітками.

Для профілактики комп’ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями:

1. Привчайте дитину правильно ставитися до комп’ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп’ютерні ігри.

3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хв. комп’ютерної гри, 30 хв. заняття іншими видами діяльності.

4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.

5. Не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном.

6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7. Помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

8. Не використовуйте комп’ютер, як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп’ютер не повинен стати компенсацією.

9. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою. Як правило рекомендується перебувати за комп’ютером:

- дітям 6-річного віку – 10-12 хв.;

- 7-8-річного – 15 хв.;

- 9-12-річного – до 20 хвилин не більше чотирьох разів на тиждень.

Якщо ви помітили ознаки комп’ютерної залежності у дитини, дотримуйтесь рекомендацій:

  1. Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями, якщо вони залишилися. Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з іграми, які вона просить від знайомих.
  2. Звертайте увагу на ігри, в які грає ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратованості, агресії, специфічних страхів.
  3. Обмежуйте час роботи за комп’ютером. Різко забороняти працювати на комп’ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп’ютерної залежності, вона може проводити за ним дві години в будні дні і три у вихідні (з перервами).
  4. Запропонуйте інші можливості проведення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були сумісні заходи (походи в кіно, на природу тощо).
  5. Не дозволяйте людині розважатися в комп’ютерному клубі увечері.
  6. Навчайте дитину критично ставитися до комп’ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різноманітне, а гра не замінить спілкування.

Як правильно улаштувати комп’ютерне місце? Важливо,щоб на монітор не потрапляло пряме сонячне світло і не падали відблиски від лампи. Краще розташувати його в кутку або так, щоб задня поверхня упиралася в стінку. Але при цьому не забувайте про те, що комп’ютерне місце має бути добре освітлене. І частіше провітрюйте кімнату маленького комп’ютерника.

Як правильно сидіти за комп’ютером? Не забудьте про те, що за комп’ютером сидітиме малюк, а не дорослий, тому розміри комп’ютерного столу і його стільця повинні відповідати його зросту. Прослідкуйте, щоб він рівно тримав спину, не клав ногу на ногу, не дуже перегинав зап’ястя, не задирав голову. Добитися зручної посадки можна, підставивши під нього підставку. Екран має бути розташований так, щоб відносно до центру дисплея погляд падав трохи зверху вниз під кутом 10-20 градусів. Перевірте,чи рівно стоїть монітор,чи не доводиться дитині повертатися до нього. Краще за все розташувати монітор на такій відстані, щоб дитина могла торкнутися нього кінчиками пальців витягнутої руки. Найбільше навантаження доводиться на очі того, що сидить за комп’ютером. Тому дуже важливо захистити очі дитини від перевтоми. Окрім виконання спеціальної гімнастики, слід подумати про те, щоб, дивлячись у монітор, дитячі очі не страждали від дуже яскравих кольорів екранної картинки. Якщо у вас не рідкокристалічний монітор, то обов’язково простежте за тим, щоб частота оновлення екрану була максимальною.

Комп’ютерний світ схожий зі світом, у якому ми живемо. Він може бути різноманітним: і добрим, і жорстоким. Дитині рости в цьому світі з комп’ютерним бумом. Обмежити дитину в роботі з комп’ютером означає викликати в неї неадекватну реакцію.

Рецепт від будь-якої деструктивної залежності повноцінне і гармонійне спілкування всіх членів сім’ї, їхня взаємна любов.